Міжнародний День захисту дітей – прекрасне свято радості та одвічної надії.
У перший літній день, 1 червня в Україні, як і у всьому світі, традиційно відзначається добре і радісне свято – Міжнародний День захисту дітей – прекрасне свято радості та одвічної надії.
Ідея Дня захисту дітей як свята з’явилась в 1925 році, на першій Всесвітній конференції з благополуччя дітей. Конкретної дати святкування встановлено не було, тому кожна країна вибрала для цієї події той день, який найбільше співпадав з національними традиціями. Проте до офіційної появи Міжнародного дня захисту дітей пройшло майже чверть століття — в 1949 році Міжнародною демократичною федерацією жінок було прийнято рішення про заснування цього свята і встановлено 1 червня датою щорічного святкування. В Україні цей день відзначається з 1998 року.
Основним міжнародним документом, в якому викладені права дитини, є Конвенція ООН про права дитини. В українському законодавстві правовими документами, які регулюють це питання, є Конституція, Сімейний кодекс, Закон “Про охорону дитинства” та Цивільний кодекс.
Цьогоріч для понад 7 млн українських дітей свято має особливе значення. Адже війна забрала у них дитинство, позбавила захищеності, безпеки, батьків. Діти вмить подорослішали, діти відчули усю несправедливість світу, коли позбавляють майбутнього тебе, твою родину і твою рідну країну. Дуже хочеться, щоб у житті кожної дитини були лише сонячні, радісні дні, а війна, окупація, міни – це усе було несправжнім, хай у кіно, у книгах….Але ніколи у реальному житті не було війни. Дитинство – це чудова пора сподівань на прекрасне життя та здійснення мрій. У малечі не повинно бути нещасливого дитинства, і за це маємо відповідати ми, дорослі, тому турбота про дітей, захист їхніх прав повинен стати одним з найголовніших наших обов’язків. Адже саме в дітях ми хочемо бачити здійснення своїх мрій і сподівань. Прагнемо, щоб вони росли здоровими та радісними, прославляли свої родини і рідну країну.
Діти – наш найдорожчий скарб, наша радість і наше майбутнє. Саме тому святий обов’язок родини, школи, органів влади та громадськості подбати про всебічний розвиток інтересів та здібностей української юні, забезпечити їй належний рівень життя. Сім’я і дитина – це споконвічні цінності, які сповідує український народ, будуючи свою державність та розвиваючи власну культуру. Але не всім дітям поталанило мати щасливе і безтурботне дитинство. Перш за все це стосується дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Прийняти обездолену дитину в свою родину означає для неї знов відчути батьківську любов, заново навчитись сміятись та любити життя.
В Роздільнянському районі є багато сімей, які подарували дітям люблячу родину, які заслуговують на глибоку пошану та гідні того, щоб про них знали, на них рівнялись, про них говорили.
Впевнені, що об’єднавши зусилля, ми зробимо все, аби захистити наших дітей, уберегти їх від гіркоти розчарувань і зневіри. Адже саме від нас, дорослих, залежить те, як складеться доля кожної маленької людини, а відтак і нового покоління українців
Закликаємо усіх сьогодні й кожного наступного дня зігрівати теплом і любов’ю кожне дитяче серце, об’єднувати зусилля заради майбутнього, і тоді маленькі громадяни виростуть достойними людьми й неодмінно стануть гордістю України.