Приємно знати, що на тебе чекають.
Будь-де. Рідні вдома, дворова футбольна команда, колектив на роботі. Ще приємніше повертатися туди, де ти дійсно потрібен. Братися за звичні справи, приходити зранку в офіс чи майстерню.
Але повномасштабна війна зруйнувала плани багатьох.
Що робити людям, які стали на захист країни та отримали тяжкі поранення? Чи всі зможуть залишитися у професії?
Насправді дуже багато залежить саме від компанії та її бажання проявити гнучкість стосовно своїх працівників.
Усі ми хоч раз їздили потягом або зустрічали близьких на вокзалі. А ви знаєте, скільки людей працюють на Укрзалізниця – Ukrzaliznytsia? 240 тисяч. І це понад 2 000 професій, які взагалі існують тільки тут – більше ніде на ринку праці їх немає.
Підвищений рівень небезпеки, шкідливі умови, вимоги фізичної сили та міцного здоров’я. Що ж, навіть у мирний час знайти роботу для людини з інвалідністю на залізниці було досить складно.
«10 тисяч наших працівників зараз служать. Вже близько тисячі мають серйозні поранення. З них 20-30% потенційно отримають інвалідність. І ми задалися питанням: що буде робити умовний Петро, коли повернеться до свого маленького населеного пункту, де єдиним роботодавцем є залізниця, і не зможе працювати на старому місці? Ми почали створювати свою мережу підтримки. Це невелика група людей, яка супроводжує кожен індивідуальний випадок від початку і до кінця», – ділиться досвідом Ольга Безпалько, директорка департаменту соціальної політики АТ «Укрзалізниця», учасниці спільноти «Бізнес без бар’єрів».
Як це відбувається?
контакт із працівником, який отримав поранення
з’ясування набутих обмежень для професії
чи хоче працівник взагалі повернутися на роботу
чи готовий до нової посади та, у разі необхідності, переїзду
перенавчання та соціалізація в колективі
«У нас був випадок: молодий хлопець отримав тяжке поранення. Він переніс ампутацію та не зможе далі бути провідником. Йому запропонували можливість роботи в кол-центрі з дому. Не можна за один день всю залізницю змінити, але ми кожного разу шукаємо окремий підхід – яким чином надати людині можливість працювати. Хоча це й дуже непросто», – зазначила Ольга Безпалько.
Напрям дій:
шлях від випадку до випадку
виділення конкретної проблеми
варіанти її вирішення
як оперативно може бути реалізовано
набуття досвіду на майбутнє
Дискусія про безбар’єрність пройшла у межах лекторію цьогорічного Кураж, який підтримав комунікаційну кампанію Ти як? Всеукраїнської програми ментального здоров’я, що впроваджується за ініціативою першої леді Олена Зеленська, та разом з ГО Безбар’єрність залучив профільних спікерів до обговорення теми безбар’єрності та створення рівних можливостей.