Пізній висів озимини. Переваги та недоліки
Пізня посівна озимих зернових знайома майже кожному сільгоспвиробнику. Головна причина цього явища- затяжні осінні дощі та жнива пізньої групи які і затримують висів озимини в оптимальні сроки.Чи нормальне це явище? Аграрії скажуть, що буває різне і матінка-земля все витримає. Тож з усуненням проблем озиму групу рано чи пізно все ж таки закладають. Та чи можна розраховувати на гарний врожай?
Краще сіяти озимі зернові з кінця вересня до першої декади жовтня. Ключовими факторами, що впливають на терміни висіву є температура повітря та вологість.
Ранній висів небезпечний, через активність на початку осені шкідників і хвороб. А пізній висів не дає рослині нормально розкущитися, розвинути достатньо кореневу систему і тому вона не встигає накопичити необхідний обсяг поживних речовин для успішної зимівлі. Відповідно, входження в зиму в такому стані є ризикованим, ослаблені рослини потребують додаткового захисту від зовнішніх загроз – хвороб, шкідників й інших стресів. Пізні строки сівби — це завжди зменшення врожайності, отже потрібно вміти нівелювати негативні наслідки пізнього висіву.
Короткі поради для пізнього висіву озимих культур.
- Якісний обробіток ґрунту. Структура ґрунту повинна бути дрібногрудкуватою, та забезпечувати якісний контакт насіння з грунтом, інакше проростання зерна буде під загрозою. Якщо неможливо якісно підготувати ґрунт, то краще взагалі відмовитися від осінньої сівби. Через потенційно низьку врожайність імовірність надто мала, щоб отримати прибуток, тому ризикувати не варто. Доцільніше посіяти ярі зернові, які, особливо за вдалим вибором сорту теж дадуть добрий результат.
2. Сівба. Сіяти глибше за 5 см у будь-якому разі не рекомендовано, заглиблювати насіння на 3-4 см, не більше, щоб забезпечити його вологою й водночас дати змогу рослинам швидко зійти. Обов’язкове якісне ущільнення ґрунту. Для стимуляції розвитку кореневої системи слід вносити фосфорні добрива.
3. Сорти. Вибираючи сорт, перевагу віддавати швидкорослим сортам і відносно більш пізньостиглим, які інтенсивніше кущаться навесні та звертати увагу на високорослі варіанти. Вони зможуть швидко випередити бур’ян навесні й не дати тому шансів на конкуренцію.
4. Норма висіву. Застосовувати вищі норми висіву, незалежно від грунтових умов.
5. Живлення. Інтенсивні опади та перезволоження, як наприклад в цьому році, змінює концентрацію поживних речовин у ґрунті.Зазвичай озимина не потребує осіннього внесення азоту, проте велика кількість вологи вимиває цей елемент, і тоді варто його внести в кількості 20–30 кг/га (але не більше як 40 кг/га) перед або під час висіву.
6. Захист. Застосування ґрунтового гербіциду при сівбі. Іноді так трапляється, що погодні й ґрунтові умови не дають можливості зайти обприскувачам у поле. В результаті вся боротьба з бур’янами відкладається на весну. А тоді може бути пізно: небажана рослинність виходить у ту стадію розвитку, коли гербіциди не здатні її знищити.
Тож, якщо ви висіяли озимину пізно — то це ще не «кінець світу». Є практика, коли такий висів є навіть корисним, оскільки вологість ґрунту у жовтні-листопаді вища. Ключова порада – забути про економію добрив на таких посівах і норму внесення слід збільшувати на 15-20%.
Переваги пізнього висіву. Відчутно зменшуються витрати на боротьбу з хворобами і шкідниками, та виникає можливість краще контролювати бур’яни, бо за тривалий допосівний період встигає зійти більше небажаних рослин, які знищують перед і під час сівби.
