Для більшості людей доступність чи недоступність у медицині починається задовго до лікування.

Іноді вона проявляється у простих речах: коли лікар говорить зрозумілою мовою, коли пацієнту не потрібно долати зайві перешкоди, щоб потрапити на прийом, коли його потреби враховують, а до нього ставляться з повагою та гідністю. Чи навпаки, що перетворює будь-який контакт з медициною на додатковий стрес.

Саме тому Міністерство охорони здоров’я України послідовно інтегрує принципи безбар’єрності в систему підготовки медичних працівників. Сьогодні ці теми вивчають студенти, інтерни, викладачі закладів медичної освіти, державні службовці у сфері охорони здоров’я, керівники медичних закладів і фахівці різних медичних спеціальностей.

Безбар’єрність уже є частиною навчання майбутніх медиків за спеціальностями «Медицина», «Педіатрія», «Медсестринство», «Стоматологія», «Фармація», «Терапія та реабілітація», «Медична психологія», а також програм інтернатури, лікарської резидентури та безперервного професійного розвитку. Водночас триває розроблення стандартів освіти нового покоління, де питання безбар’єрності мають стати обов’язковою компетентністю для всіх спеціальностей у сфері охорони здоров’я.

Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко розповів, що протягом першого кварталу 2026 року навчанням із питань безбар’єрності охопили понад 30 тисяч осіб. До цього процесу долучилися 15 університетів сфери управління МОЗ, Центр громадського здоров’я, Академія НСЗУ, провайдери безперервного професійного розвитку та міжнародні партнери.

Серед освітніх ініціатив — курс «Спочатку людина. Онлайн-курс про безбар’єрність у закладах охорони здоров’я». Він нагадує про те, що за кожною нормою доступності стоять реальні люди: люди з порушеннями зору чи слуху, люди, які користуються кріслами колісними, ветерани з протезами, нейрорізноманітні люди, люди старшого віку та всі, хто звертається по медичну допомогу.

Особливу увагу приділяють підготовці фахівців до роботи з людьми, які потребують додаткової підтримки. Майбутніх і практикуючих медиків навчають людиноцентричній комунікації, травмочутливому підходу, психосоціальній підтримці, роботі з ветеранами та людьми з інвалідністю, подоланню стигматизації та етичній взаємодії з пацієнтами.

Лише за перший квартал цього року понад 8 тисяч слухачів пройшли онлайн-курси МОЗ. Зокрема, курс із комплексної допомоги постраждалим від гендерно зумовленого насильства зібрав 7105 слухачів, а курс Академії НСЗУ «Інклюзія та конфліктологія. Від бар’єрів до довіри» — 1089. Ще 90 медичних працівників пройшли тематичне удосконалення з безбар’єрного спілкування та роботи з вразливими пацієнтами, а 560 учасників долучилися до профільних майстер-класів. Понад 22 тисячі учасників і переглядів також зібрали освітні заходи Вищої школи публічного управління НАДС за участю представників МОЗ.

Та навчання фахівців — це лише один невеликий напрямок роботи. Інший флагманський проєкт Міністерства — розвиток системи реабілітації, де навчання також є важливим компонентом. В Україні вже працюють сім мультидисциплінарних центрів досконалості з реабілітації — у Рівному, Тернополі, Івано-Франківську, Вінниці, Дніпрі, Києві та НДСЛ «Охматдит». Від жовтня 2023 року вони провели 70 освітніх заходів для 80 реабілітаційних відділень по всій країні та впроваджують навчання пацієнтів користуванню допоміжними засобами реабілітації.

Безбар’єрність у медицині починається з уважності до людини. І саме з такого людиноцентричного підходу поступово формується система охорони здоров’я, у якій кожен і кожна можуть отримати необхідну допомогу без зайвих перешкод — незалежно від віку, стану здоров’я чи життєвих обставин.

Міністерство охорони здоров’я України

#Безбарєрність#barrierfree#bezbariernist

Цей матеріал підготовано за підтримки проєкту Ради Європи «Посилення соціального захисту в Україні Social Rights UA, що має на меті посприяти, щоб вразливі соціальні групи, які постраждали від війни, користувалися підвищеним рівнем соціальних прав та соціального захисту.